Мабуть, чи не найбільш чутлива та болісна тема у контексті війни – це діти. Як захистити фізично, як зменшити емоційний стрес, як перевезти в безпечне місце, як допомогти адаптуватися в еміграції – далеко не повний перелік питань, які турбують маму. Розглянемо їх більш детально.
Дитина, яка пережила бойові дії
Багато мам встигли перевезти дітей із небезпеки до того, як вона прийшла в дім. Але так пощастило не всім, оскільки багато хто пережив досвід бойових дій чи навіть життя під окупацією. Витіснення цієї інформації – не менш помилкова стратегія, ніж провалювання у травматичні переживання.
Коли мама добре обізнана в кризовій психології, вона може допомогти і собі, і дитині набагато ефективніше.
Дитина, яка переживає розлуку з татом
Більшість мам, які поїхали з дітьми за кордон, опинилися у ситуації, коли тато залишився на Батьківщині, а з дитиною його розділяють сотні кілометрів. Діти важко переживають розлуку, а хвилювання мами на новому місці передаються дитині. Тому дуже важливо підтримувати не лише дитину, а й себе насамперед. У цьому немає жодного егоїзму чи перекосу. Справа в тому, що більшість інформації ми передаємо навколишнім на невербальному рівні. І якщо дитина зчитує те, що з мамою не все гаразд, а сама мама каже протилежне, вона потрапляє у подвійний стрес, перестає довіряти своїм відчуттям. Це може виявлятися у підвищеній конфліктності, плаксивості, непередбачуваності поведінки.
Коли мама прорацьовує свої труднощі в психологічному сенсі, стосунки з дитиною зазвичай автоматично покращуються, вона починає почуватися більш впевнено та комфортно.
Дитина, якій складно на новому місці
Евакуація до іншої країни – це велике випробування для дитини. Незнайома мова і культура, відсутність друзів, зовсім інше життя – контекст, у якому доводиться адаптуватися. Немає нічого дивного, якщо в новій обстановці дитина проявляє себе більш тривожно, сором’язливо або навпаки конфліктно, захищаючись від травматичної для себе новизни.
Мама багато в чому може допомогти своєму малюкові, якщо володіє необхідними психологічними знаннями та навичками. Повністю «усунути» стрес виглядає нереалістичним, а от зменшити його до того рівня, на якому він не псуватиме життя, цілком реально. Потрібно попрацювати над тим, щоб:
- змістити свій фокус уваги на позитивні речі та явища довкола;
- помічати допомогу та підтримку інших людей, тим самим зміцнюючи свої опори у соціальному вимірі;
- працювати з тривогою, змінюючи своє ставлення до неї та зменшуючи рівень її інтенсивності.
Звичайно, набагато приємніше знайомитися з іншими країнами, будучи туристом, а не біженцем. Однак ми не завжди здатні вибрати об’єктивні обставини довкола себе. Натомість можемо обирати свої стратегії поведінки та реагування.
Наш психологічний курс для всіх бажаючих допомагає це зробити. Він розроблений фахівцями у напрямку гештальт-психології. Курс складається з лекцій, групових занять, особистої терапії та триває 2 з половиною місяці. 10% коштів іде на підтримку ЗСУ. Наближайте перемогу, допомагаючи собі.




Your Comment
Leave a Reply Now