Стосунки з батьками під час війни

Стосунки з батьками під час війни: проблеми та шляхи вирішення

Багато людей під час війни переживає погіршення стосунків з рідними. Здавалося б, спільне лихо має об’єднати, але на практиці часто все виглядає інакше. Наприклад, коли сім’я у кілька поколінь разом евакуюється та живе за кордоном під одним дахом, це часто призводить до емоційної конфронтації. Бабусі та дідусі можуть змагатися за виховання онуків зі своїми дітьми. Різні побутові звички, при неповазі до особистого простору, ведуть до сварок та хронічної втоми, пов’язаної з неможливістю жити у комфортному для себе режимі.

Але вище згадано не єдиний приклад можливих проблем. Часто напружені стосунки з батьками навпаки пов’язані з тим, що вони відмовилися евакуюватися і залишилися на місці. У такому разі доводиться переживати не лише про свою адаптацію в іншій державі, а й про те, чи все гаразд з рідними в Україні.

Коли всі живуть під одним дахом

Усі проблеми у відносинах різних поколінь ускладнюються в тому випадку, коли люди разом виїхали за кордон. Замість чоловіка, який залишився вдома чи служить в армії, поряд знаходяться батьки, з якими жінка вже відвикла жити. Спілкуватись стає складніше. Виникає питання, як ужитися з рідними, не втратити рівновагу і досягти порозуміння, не поступаючись при цьому важливими для себе цінностями та особистими межами. Саме сучасна кризова психологія, адаптована до умов війни, дає можливість цього досягти. Робота відбувається у таких аспектах, як:

• актуалізація своїх внутрішніх опор резильєнтності (психологічної стійкості);
• пошук ресурсів для підтримки себе;
• тренування навички ефективної комунікації без зайвого емоційного занурення у спілкування, яке може бути травматичним.

Іноді, потрапляючи в ситуацію проживання під одним дахом із кількома поколіннями рідних та періодично слухаючи токсичні зауваження на свою адресу, людина занурюється у стан вивченої безпорадності. Але є хороша новина – психологічні знання допомагають подолати цю проблему.

Коли батьки залишились в Україні

Спільне проживання – не єдиний варіант ситуації, коли стосунки з батьками під час війни стають складними. Часто різні покоління однієї сім’ї опиняються по різні боки кордону. Це зазвичай відбувається, коли літні батьки висловлюють бажання залишитися, а мама з маленькими дітьми їде за кордон.

У такій ситуації одні переживання накладаються інші. До тривог щодо власної адаптації на новому місці додається хвилювання щодо безпеки батьків. Це може впливати на спілкування з ними по телефону та в месенджерах, робити комунікацію складнішою.

Знову ж таки, психологія допомагає у великій мірі впоратися з цією проблемою або значно зменшити її прояви. Робота будується в таких аспектах, як:

• розуміння своїх психологічних кордонів;
• усвідомлення об’єктивних обмежень власного впливу геополітичну ситуацію;
• визначення життєвих сфер та питань (у тому числі, в спілкуванні з рідними), на які реально можна вплинути.

Складна обстановка довкола – аж ніяк не привід відмовлятися від якості життя.